Значення природоємності в економіці природокористування

Міністерство культури і мистецтв України



           Київський національний університет культури і мистецтв



                      Реферат з курсу екології на тему:
          “Значення природоємності в економіці природокористування”



   cтудентки І курсу

факультету ТБ
                                                                       групи
ТБА-40



                                  КИЇВ-2000



                                    План.


1. Актуальність теми
2. Літературні дані
3. Аналіз даних
4. Обговорення даних
5. Висновки
6. Список використаної літератури



      Кожен майбутній спеціаліст народного господарства, і не тільки,  кожна
свідома людина повинна обов’язково мати  загальне уявлення про
особливості сучасного екологічного стану, а  також  про  основні  напрямки
державної політики у  галузі   охорони  довкілля,  використання  природних
ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.   Екологізація економіки та
свідомості  суспільства  не  є  абсолютно   новою   проблемою.   Практичне
відображення екологічності тісно  пов’язано  в  першу  чергу  з  державним
регулюванням  процесів  природокористування.  Нове  в  даній  проблемі   є
еквівалентність обміну між державою,  природою та людиною,  яка  базується
на  законодавчих,  організаційно-технічних  рішеннях.   Ця   проблема   на
сучасному етапі є  дуже  гострою.  Вона   була  сформована  протягом  двох
століть і нині набула свого критичного значення.
      Охорона природи стала одним з основних  пріоритетів  молодої  держави,
оскільки збереження біологічного та  ландшафтного  різноманіття  є  основою,
яка  забезпечує  можливість  будь-якого  природокористування   та   розвитку
суспільства.
      Для більшої наочності спробуємо розкрити тему значення  природоємності
в економіці природокористування взявши за основу ситуацію в нашій державі  –
Україні. Більшість  спостережень  та  висновків  справедлива  для  будь-якої
держави, з різницею  у деяких кількісних показників екологічного стану.
      Нинішню екологічну  ситуацію в Україні можна охарактеризувати
як   кризову,   що   формувалася   протягом    тривалого    періоду    через
нехтування    об'єктивними   законами   розвитку   і   відтворення природно-
ресурсного   комплексу   України.     Відбувалися    структурні   деформації
народного  господарства,  за  яких перевага надавалася розвитку  в   Україні
   сировинно-видобувних,    найбільш     екологічно   небезпечних    галузей
промисловості.
       Економіці  України      притаманна       висока      питома      вага
природоємних, ресурсоємних  та    енергоємних    технологій,    впровадження
та нарощування   яких   здійснювалося  найбільш  "дешевим"  способом  –  без
будівництва   відповідних   очисних   споруд.   Це    було    можливим    за
відсутності     ефективно     діючих     правових,    адміністративних    та
економічних механізмів природокористування та без урахування  вимог  охорони
довкілля.
      Шкідливі для екології процеси  тривали   десятиріччями   і    призвели
до   різкого погіршення  стану  здоров'я  людей,  зменшення   народжуваності
 та збільшення    смертності,     а     це     загрожує     вимиранням     і
біологічно-генетичною деградацією народу України.
      Винятковою  особливістю   екологічного   стану  України  є   те,    що
екологічно    гострі    локальні     ситуації     поглиблюються     великими